ESG-ІНВЕСТУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФОНДОВИХ РИНКІВ
У ПЕРЕХОДІ ДО СТАЛИХ ФІНАНСІВ

Олексій МАЛЯРЧУК

Чернівецький торговельно-економічний інститут ДТЕУ, м. Чернівці

https://orcid.org/0009-0004-6947-2820

DOI: http://doi.org/10.34025/2310-8185-2026-1.101.05

Ключові слова: ESG-інвестування, сталі фінанси, ефективність фондових ринків, ESG-рейтинги, корпоративна відповідальність, зелені облігації, рейтингова розбіжність, сталий розвиток.

Анотація

Актуальність. Постановка проблеми. Перехід до моделі сталого розвитку зумовлює суттєву трансформацію інвестиційного середовища: ESG-критерії (Environmental, Social, Governance) дедалі більше інтегруються в процеси прийняття фінансових рішень інституційними та приватними інвесторами. Зокрема, за даними Bloomberg Intelligence, обсяг ESG-активів під управлінням у 2022 році перевищив 40 трлн дол. США, а за різними оцінками, станом на 2025 рік мав перевищувати 50 трлн дол. Проте питання про те, чи сприяє ESG-інвестування підвищенню ефективності фондових ринків у традиційному розумінні, чи, навпаки, призводить до субоптимального розподілу капіталу - залишається дискусійним і потребує комплексного дослідження.

Метою статті є дослідження впливу поширення ESG-інвестування на ефективність фондових ринків, визначення механізмів їх взаємодії та ідентифікація ключових тенденцій у контексті переходу до сталих фінансів, зокрема з урахуванням рейтингової конвергенції та розвитку ринку зелених облігацій.

Методологія. У дослідженні застосовано порівняльний аналіз – для оцінки динаміки ESG-індексів у зіставленні з традиційними ринковими індексами; метод узагальнення – для систематизації теоретичних підходів до визначення ринкової ефективності в умовах ESG-трансформації; аналіз вторинних даних – для дослідження статистики ринку ESG-активів; критичний аналіз – для оцінки методологічних обмежень наявних досліджень.

Результати. Досліджено динаміку глобального ринку ESG-активів та визначено його вплив на структуру фондових ринків. Проаналізовано ключові теоретичні концепції ефективності ринку (гіпотеза Фами) крізь призму ESG-факторів. Виявлено, що поширення ESG-інвестування формує додаткові інформаційні сигнали та змінює ціноутворення активів, що може як посилювати, так і послаблювати інформаційну ефективність ринку залежно від якості ESG-розкриття. Визначено, що компанії з високим ESG-рейтингом демонструють стійкіші фінансові результати в довгостроковій перспективі, хоча їх короткострокова дохідність не є стабільно вищою. Проаналізовано проблему рейтингової розбіжності (rating divergence) та її вплив на інформаційну ефективність ринку. Запропоновано модель взаємозв’язку ESG-факторів та ринкової ефективності.

Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані інституційними інвесторами при формуванні ESG-портфелів, регуляторами фондового ринку при розробці стандартів ESG-розкриття, а також корпоративними менеджерами при формуванні ESG-стратегій та систем управління нефінансовими ризиками.

Перспективи подальших досліджень. Доцільним є проведення емпіричного дослідження взаємозв’язку між ESG-рейтингами та надлишковою дохідністю акцій на ринках, що розвиваються, зокрема в Центральній та Східній Європі, а також розробка уніфікованого підходу до оцінки якості ESG-розкриття в умовах регуляторної фрагментації.

Біографії авторів:

Олексій МАЛЯРЧУК,

Чернівецький торговельно-економічний інститут ДТЕУ

к. е. н., доцент кафедри фінансів, обліку і оподаткування

Посилання:

Berg, F., Kölbel, J., & Rigobon, R. (2022). Aggregate confusion: The divergence of ESG ratings. Review of Finance, 26(6), 1315–1344. https://doi.org/10.1093/rof/rfab033

Climate Bonds Initiative. (2023). Sustainable debt market summary H1 2023. https://climatebonds.net/files/reports/cbi_susdebtsum_h12023_01b.pdf

Diab, A., & Adams, M. (2021, February 23). ESG assets may hit $53 trillion by 2025, a third of global AUM. Bloomberg Professional Services https://www.bloomberg.com/professional/insights/trading/esg-assets-may-hit-53-trillion-by-2025-a-third-of-global-aum/

Eccles, R. G., Ioannou, I., & Serafeim, G. (2014). The impact of corporate sustainability on organizational processes and performance. Management Science, 60 (11), 2835–2857. https://doi.org/10.1287/mnsc.2014.1984

European Commission. (2021). Sustainable finance. https://finance.ec.europa.eu/sustainable-finance_en

Fama, E. F. (1970). Efficient capital markets: A review of theory and empirical work. The Journal of Finance, 25(2), 383–417. https://doi.org/10.2307/2325486

Freeman, R. E. (1984). Strategic management: A stakeholder approach. Pitman.

Friede, G., Busch, T., & Bassen, A. (2015). ESG and financial performance: Aggregated evidence from more than 2000 empirical studies. Journal of Sustainable Finance & Investment, 55(4), 210–233. & Investment, 5(4), 210–233. https://doi.org/10.1080/20430795.2015.1118917

Friedman, M. (2007). The social responsibility of business is to increase its profits. In W. C. Zimmerli, M. Holzinger, & K. Richter (Eds.), Corporate ethics and corporate governance (pp. 173–178). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-540-70818-6_14

MSCI. (2023). ESG Ratings. Assess companies on their financially relevant sustainability risks and opportunities. MSCI ESG Research. https://www.msci.com/our-solutions/esg-investing/esg-ratings

OECD. (2021). ESG investing and climate transition: Market practices, issues and policy considerations. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/a2fc6c39-en