ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА
СТІЙКОСТІ БІЗНЕСУ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Олексій МАЛЯРЧУК

Чернівецький торговельно-економічний інститут ДТЕУ, м. Чернівці

https://orcid.org/0009-0004-6947-2820

DOI: http://doi.org/10.34025/2310-8185-2025-4.100.03

Ключові слова: фінансові інструменти, сталий розвиток, стійкість бізнесу, євроінтеграція, зелене фінансування, ESG-критерії, зелені облігації, соціальні інвестиції, управління ризиками, європейська таксономія.

Анотація

Актуальність. Постановка проблеми. Євроінтеграційні процеси створюють нові виклики та можливості для вітчизняного бізнесу, вимагаючи адаптації до європейських стандартів сталого розвитку. Фінансові інструменти відіграють критичну роль у забезпеченні стійкості підприємств та їх трансформації відповідно до принципів ESG (екологія, соціум, управління). Зелене фінансування, соціальні інвестиції та інструменти управління кліматичними ризиками стають необхідними умовами доступу до європейських ринків капіталу та підвищення конкурентоспроможності бізнесу.

Мета дослідження полягає у визначенні ролі фінансових інструментів у забезпеченні сталого розвитку та стійкості бізнесу в контексті євроінтеграційних трансформацій, оцінці їх ефективності та розробці рекомендацій щодо адаптації вітчизняних підприємств до європейських стандартів сталого фінансування.

Методологія. У процесі дослідження використано системний аналіз для комплексної оцінки фінансових інструментів сталого розвитку, порівняльний метод для зіставлення практик застосування в країнах ЄС і країнах-кандидатах, статистичний метод для аналізу динаміки ринку зелених облігацій та ESG-інвестицій за період 2018-2024 років, графічний метод для візуалізації структури та трендів сталого фінансування.

Результати. Встановлено, що глобальний ринок зелених облігацій зріс з 81 млрд доларів у 2016 році до 510 млрд доларів у 2023 році, а обсяг ESG-інвестицій досяг 35,3 трлн доларів. Виявлено, що компанії з високими ESG-рейтингами мають на 50-150 базисних пунктів нижчу вартість капіталу та на 15-20% нижчу волатильність акцій. Систематизовано ключові фінансові інструменти: зелені облігації, sustainability-linked loans, ESG-фонди, параметричне страхування кліматичних ризиків, вуглецеві деривативи. Визначено виклики адаптації для країн-кандидатів до ЄС: частка зелених облігацій становить лише 1-2% проти 10-12% в ЄС, обмежена кількість сертифікованих ESG-аудиторів, відсутність національних таксономій сталої діяльності. Встановлено, що вуглецеве прикордонне коригування (CBAM) створить додаткові витрати в обсязі 3,6-7,8% виручки для вуглецевоємних галузей.

Практичне значення. Запропоновані рекомендації щодо розробки національної таксономії сталої діяльності, створення стимулів для зеленого фінансування (податкові пільги, державні гарантії), розвитку інституційної інфраструктури та впровадження обов'язкової ESG-звітності можуть бути використані органами державного управління та підприємствами для підвищення конкурентоспроможності в умовах євроінтеграції.

Перспективи подальших досліджень. Необхідним є дослідження впливу Директиви CSRD на практики корпоративної звітності вітчизняних підприємств, оцінка ефективності різних моделей blended finance для проєктів сталого розвитку, аналіз зв'язку між biodiversity metrics та фінансовими показниками компаній.

Біографії авторів:

Олексій МАЛЯРЧУК,

Чернівецький торговельно-економічний інститут ДТЕУ

к. е. н., старший викладач,

доцент кафедри фінансів, обліку і оподаткування

Посилання:

Elkington, J. (1997). Cannibals with Forks: The Triple Bottom Line of 21st Century Business. Capstone Publishing, Oxford, 402 p.

Porter, M.E. and Kramer, M.R. (2011). Creating Shared Value. Harvard Business Review, vol. 89(1/2), pp. 62-77.

Climate Bonds Initiative (2024). Sustainable Debt Global State of the Market 2023. Climate Bonds Initiative, London, 85 p. Available at: https://www.climatebonds.net/resources/reports/global-state-market-report-2023

Flammer, C. (2021). Corporate green bonds. Journal of Financial Economics, vol. 142(2), pp. 499-516. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jfineco.2021.01.010

Friede, G., Busch, T. and Bassen, A. (2015). ESG and financial performance: aggregated evidence from more than 2000 empirical studies. Journal of Sustainable Finance & Investment, vol. 5(4), pp. 210-233. DOI: https://doi.org/10.1080/20430795.2015.1118917

Khan, M., Serafeim, G. and Yoon, A. (2016). Corporate Sustainability: First Evidence on Materiality. The Accounting Review, vol. 91(6), pp. 1697-1724. DOI: https://doi.org/10.2308/accr-51383

European Commission (2020). EU Taxonomy for Sustainable Activities. Publications Office of the European Union, Luxembourg, 75 p.
DOI: https://doi.org/10.2779/478651
https://finance.ec.europa.eu/sustainable-finance/tools-and-standards/eu-taxonomy-sustainable-activities_en

European Commission (2022). Directive (EU) 2022/2464 on corporate sustainability reporting (CSRD). Official Journal of the European Union. Available at: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32022L2464

Eccles, R.G., Ioannou, I. and Serafeim, G. (2014). The Impact of Corporate Sustainability on Organizational Processes and Performance. Management Science, vol. 60(11), pp. 2835-2857. DOI: https://doi.org/10.1287/mnsc.2014.1984

Schaltegger, S. and Burritt, R. (2000). Contemporary Environmental Accounting: Issues, Concepts and Practice. Greenleaf Publishing, Sheffield, 344 p.

OECD (2023). Blended Finance Principles. OECD Publishing, Paris. Available at: https://www.oecd.org/dac/financing-sustainable-development/blended-finance-principles/

World Economic Forum (2024). The Global Risks Report 2024. World Economic Forum, Geneva, 102 p. Available at:
https://www.weforum.org/publications/global-risks-report-2024/